“Білий дім” - чи не найсуворіша з усіх будівель у місті. У восьмиповерховій споруді на вул. Грушевського, 8 розташовані приміщення обласної ради та обласної державної адміністрації (ОДА). Тут є 397 кабінетів, працює кілька сотень людей за близько 800 комп'ютерами, розповідає голова прес-служби облради Борис Машлянка. У величезній будівлі є багато цікавого, тому напрошуємось на екскурсію, аби все це оглянути. Приміщення “білого дому” здали в експлуатацію у 1982 році, - розповідає Борис Машлянка, поки спускаємося ліфтом. - Будівля на балансі облради, ОДА лише орендує тут приміщення. Приміщення облради на правому крилі шостого поверху, решту приміщень – ОДА.
Довгі коридори і килими Оглядаючи зали та кімнати будівлі, кілька разів піднімаємося та спускаємося ліфтами, прямуємо довгими коридорами, встеленими темно-зеленими доріжками. У цих лабіринтах можна й заблукати. Всюди вражає чистота та суворість. Ніде нічого зайвого, коридори, дерев’яні двері з назвами управлінь та прізвищами їх керівників, килими. У вестибюлі перед приймальнею голови облради Михайла Миколенка - столик та м'які меблі. На стіні – грамоти та картина із ретрознімками будівель Тернополя і міста Олександрівськ – дарунок голови облради Запоріжжя. М’який куточок і поруч із канцелярією облради, аби відвідувачі мали де присісти. * На першому поверсі цієї будівлі є стоматкабінет, книгарня, поштове відділення, майстерня з ремонту взуття, які орендують у нас підприємці, - каже пан Машлянка. - Це зручно і потрібно, адже сюди за день приходить дуже багато людей. А ще у окремій будівлі, де вхід з двору – сесійна зала на 300 чоловік. Знахідка для фотографа Мандруючи коридорами “білого дому”, Борис Машлянка обіцяє показати нам найбільшу “родзинку” споруди - дах. Тут на висоті близько 33-х метрів кріпиться український прапор та розміщена дахова котельня. Звідси розгортається чудовий краєвид на став і все місто. - Вихід на горище закритий на замок, сюди нема доступу для всіх, - зауважує пан Машлянка. - Ви перші журналісти, які побувають на цій будівлі зверху, - посміхається він. Піднімаємось вантажним ліфтом, і ми вже на горищі. З десяток сходин – ось і дах. Вражень не описати. Під нами – все місто. - Я тут вперше, це просто знахідка для фотографа, - каже фотокор Михайло Урбанський, знимкуючи все навколо. - Таких знімків ще у моїй колекції не було. Головний інженер управління з експлуатації майнового комплексу облради Григорій Машталер час від часу приходить сюди, аби оглянути роботу дахової котельні. Він вже шість років працює тут, проте не може намилуватися видом. - Ви ще не бачили, як тут гарно восени, - каже чоловік, дивлячись на парк ім. Шевченка та став, які розкинулись перед нами. - А взимку яка краса!
| 
